Рада дозволила призивати працівників без військових квитків та тих, хто розшукується владою: деталі

Верховна Рада ухвалила закон, що змінює правила призову військовослужбовців під час воєнного стану. Дізнайтеся, хто тепер може бути призваний підприємствами оборонної промисловості та які умови передбачає закон

Для отримання більш важливої інформації, будь ласка, зверніться до нашого каналу в Telegram

СЛІДКУВАТИ

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №13335, який вносить зміни до організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Документ, підтриманий 272 народними депутатами, надає підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) право бронювати військовозобов’язаних працівників, навіть якщо вони не мають військово-облікових документів, не уточнили дані або перебувають у розшуку. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради України.

Кого можуть бронювати за новими правилами

Згідно з ухваленим законом, бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники підприємств оборонно-промислового комплексу, у яких:

● відсутній або оформлений неналежним чином військовий квиток;

● не уточнені персональні дані;

● є статус осіб, які перебувають у розшуку.

Такі зміни покликані забезпечити безперервну роботу підприємств, що виконують важливі завдання для оборони країни.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Як діятиме бронювання

Новий закон передбачає, що бронювання надаватиметься строком до 45 днів і може бути застосоване лише один раз на рік. Підприємства зможуть оформлювати бронювання на своїх працівників навіть у разі порушення ними правил військового обліку.

Втім, цей механізм не звільняє працівників від відповідальності за такі порушення. Протягом зазначеного терміну працівник повинен усунути всі недоліки — оформити військово-облікові документи, уточнити персональні дані або знятися з розшуку.

Нові правила для підприємств ОПК

Закон також встановлює максимальний строк випробування — 45 днів при прийомі на роботу на підприємства оборонно-промислового комплексу. Якщо працівник за цей час не усуне порушення військового обліку, роботодавець матиме право його звільнити.

Спочатку документ передбачав можливість бронювання для всіх критично важливих підприємств, але перед голосуванням, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, цю норму було прибрано, залишивши дію лише для підприємств оборонного сектору.

Метою змін є забезпечення стабільної роботи оборонно-промислового комплексу, який має стратегічне значення в умовах воєнного стану. Закон дозволяє підприємствам не втрачати кваліфікованих спеціалістів через бюрократичні причини, пов’язані з військовим обліком, водночас залишаючи за державою контроль за дотриманням законодавства.

Нагадаємо! Більшість українців і надалі категорично проти будь-яких територіальних поступок росії, навіть задля швидкого завершення війни. За результатами нового опитування КМІС, понад половина громадян вважають, що Україна не повинна відмовлятися від своїх земель за жодних умов. Читайте, як змінилися настрої українців щодо можливих територіальних втрат і які сценарії вони категорично відкидають.

Хочете знати більше? Читайте актуальні новини та корисні матеріали про Україну та світ у розділі "Новини".