Екстрадиція з Польщі в Україну: зміни в практиці та процедурах

Кількість екстрадицій в Україну зросла в Польщі, що свідчить про зміну підходу європейських судів та поступове зміцнення правової співпраці між державами. Незважаючи на стан війни, практика екстрадиції продовжує розвиватися, хоча кожна справа розглядається з особливою увагою. Дізнайтеся, на яких підставах приймаються рішення, як працює процедура та коли використовується депортація замість екстрадиції

Юридична допомога з питань міграції для українців в Україні та за кордоном

ОТРИМАТИ

Протягом багатьох років європейські суди часто відмовляли Україні в екстрадиції осіб, які перебували на території ЄС. Основною причиною таких відмов були побоювання щодо неналежних умов утримання у місцях позбавлення волі в Україні. Судові інстанції посилалися на статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка забороняє катування та нелюдське поводження.

Однак поступові реформи української пенітенціарної системи та покращення умов для в’язнів поступово змінили позицію європейських партнерів. Це стало підґрунтям для перегляду практики екстрадиції на користь більшої співпраці з Україною.

Зростання кількості екстрадицій останніми роками

За даними Міністерства юстиції України, у 2024 році спостерігалося суттєве збільшення кількості екстрадованих осіб порівняно з попередніми роками. Лідером за кількістю таких рішень стала Польща. Це підтверджує активізацію правової співпраці між двома країнами навіть у складних умовах воєнного стану.

Попри це, кожна справа продовжує розглядатися індивідуально з урахуванням можливих ризиків і обставин, які можуть перешкодити екстрадиції.

Правові основи екстрадиції між Україною та Польщею

Основним документом, що регулює екстрадицію між країнами, є Договір між Україною і Польщею про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року.

Ключовий принцип — подвійна криміналізація: діяння має визнаватися злочином як в Україні, так і в Польщі.

Разом із тим, польські суди мають право відмовити у видачі, якщо існують об’єктивні причини. З 2022 року однією з основних підстав відмови є воєнний стан в Україні, що ускладнює гарантування безпеки осіб, щодо яких подано запит. Судова практика показує: війна не є абсолютною перешкодою, але створює додаткові складності.

Процедура екстрадиції

Процес екстрадиції складається з кількох етапів:

1. Запит України. Українська сторона (Офіс Генерального прокурора) подає офіційний запит до Польщі, зазвичай на основі міжнародного ордера через Інтерпол.

2. Розгляд у Польщі. Поліція та прокуратура встановлюють місцезнаходження особи та проводять необхідні дії.

3. Судове рішення. Остаточне рішення ухвалює польський суд, який перевіряє правомірність запиту та можливі перешкоди для екстрадиції.

👉 Якщо у вас виникають труднощі з документами чи процедурами, юристи Visit Ukraine допоможуть підготувати необхідні заяви, перевірити правильність перекладів, апостиля та супровідних документів. Консультація спеціаліста дозволить уникнути відмови через формальні помилки та значно скоротить термін розгляду справи.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Обставини, що можуть перешкодити екстрадиції:

- політичний характер злочину;

- ризик переслідування з політичних мотивів;

- неналежні умови утримання;

- загроза життю чи здоров’ю особи.

Винятки, коли екстрадиція неможлива

Екстрадиція не здійснюється у випадках:

- ризику політичного переслідування;

- загрози катувань чи нелюдського поводження;

- політичного характеру злочину;

- наявності небезпеки для життя та здоров’я.

Депортація як альтернатива екстрадиції

Важливо відрізняти екстрадицію від депортації. Якщо громадянин України порушує правила перебування у Польщі, але не вчиняє кримінального злочину, застосовується саме депортація.

Підстави для депортації:

1. Порушення міграційного законодавства:

незаконне перебування (закінчення терміну візи, безвізу, захисту);

нелегальна робота;

використання підроблених документів.

2. Загроза національній безпеці, громадському порядку чи здоров’ю.

3. Тяжкі адміністративні правопорушення чи злочини, після відбуття покарання за які перебування особи визнано небажаним.

Процедура депортації

Рішення ухвалюють польські органи — воєвода чи прикордонна служба. Мета депортації — повернення іноземця до України. Вона є адміністративною процедурою і не потребує запиту з боку української влади.

Отже, попри виклики, пов’язані з війною, практика екстрадиції між Україною та Польщею продовжує розвиватися. Польські суди уважно зважують кожну справу, а співпраця між країнами у сфері правової допомоги поступово стає більш активною. Водночас депортація залишається окремим механізмом, що застосовується у випадках порушення міграційних правил.