Німеччина зменшить виплати українським громадянам: що відомо?

Німеччина готує суттєві зміни у своїй політиці соціальної підтримки для українців, які прибули в країну після квітня 2025 року. Реформа викликала жваві дебати серед політиків, оскільки вона передбачає переведення новоприбулих на інший, менш вигідний формат виплат. Дізнайтеся більше про правила, які планується ввести, і на кого вони вплинуть

Юридична допомога для українців в Україні та за кордоном

ОТРИМАТИ

Як повідомляє Reuters, німецький уряд готує масштабну реформу, яка змінить порядок виплат для українців, що прибули в країну після 1 квітня 2025 року. Йдеться про відмову від нинішньої моделі підтримки та перехід на інший, менш щедрий формат соціальної допомоги.

Чому Берлін обрав саме такий шлях і яких наслідків чекати — розповідаємо далі у матеріалі.

Нові прибулі — за іншими правилами

Головна зміна стосується відмови від програми Bürgergeld для українців, які перетнули кордон після квітня 2025 року. Це означає, що новоприбулі більше не матимуть доступу до тієї ж базової допомоги, що й громадяни Німеччини та іноземці з глибшою інтеграцією.

Замість цього вони отримуватимуть виплати за моделлю, яка застосовується до шукачів притулку. Рівень цієї підтримки приблизно на 100 євро нижчий, ніж стандартна ставка Bürgergeld для дорослих, які проживають самостійно або виховують дитину без партнера.

Чому Німеччина обмежує соціальну допомогу?

За останні місяці кількість українців у Німеччині продовжувала зростати. Лише в період з квітня по червень 2025 року чисельність збільшилася ще на 21 тисячу осіб, а загальна кількість біженців із України перевищила 1,25 млн. Це створює суттєве навантаження на бюджет та систему соціальної підтримки.

Низка німецьких політиків стверджує, що високий рівень допомоги зменшує мотивацію українців працевлаштовуватися, навіть попри наявність у багатьох вищої освіти та досвіду. Саме тому в уряді дедалі частіше говорять про необхідність реформ.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Політичний тиск та суперечки всередині країни

Одним із найактивніших прихильників жорсткішого підходу виступає прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер. Він закликає відмовитися від Bürgergeld не лише для країнців, прибувших після квітня 2025 року, а й для тих, хто вже проживає в Німеччині. На його думку, держава опікується українськими біженцями більше, ніж будь-яка інша країна Європи.

Та у німецькому політичному середовищі немає єдності. Частина партій вважає, що різке урізання соціальної допомоги ускладнить інтеграцію, збільшить вразливість новоприбулих та створить додаткові бар’єри на шляху до працевлаштування.

Що це означає для українців, які приїхали після 1 квітня?

Якщо документ затвердять у нинішньому вигляді, українці, які вже в'їхали в Німеччину після квітня 2025 року, автоматично підпадуть під нову систему підтримки. Вона передбачає менші виплати, інший порядок оформлення та більш тривалу інтеграційну процедуру.

При цьому правила для тих, хто прибув раніше, залишаються незмінними — хоча саме навколо цієї категорії тривають найбільші політичні дискусії.

Актуальна ситуація з виплатами для біженців у Німеччині: пояснення від юристів Visit Ukraine

Останні тижні тема можливого скорочення виплат українцям у Німеччині активно обговорюється у медіа, однак значна частина цієї інформації подається без контексту. За поясненнями юристів Visit Ukraine, реформа не стосується всіх біженців із України — зміни запроваджуються лише для тих, хто прибув після 1 квітня 2025 року. Саме для цієї категорії уряд планує перейти від моделі Bürgergeld до системи Asylbewerberleistungen — виплат, які зазвичай отримують шукачі притулку.

Для самотньої особи така підтримка зараз становить близько 441 євро на місяць, що на 122 євро менше від стандартної ставки Bürgergeld у 563 євро. Йдеться про частину, що покриває особисті й базові витрати, зокрема харчування та одяг. Важливо, що питання компенсації за житло ще не врегульоване: громадяни, які отримують Bürgergeld, мають право на покриття оренди — приблизно 500 євро щомісяця. Чи діятиме аналогічний механізм для тих, хто приїхав після квітня, чи новоприбулих розміщуватимуть у центрах або гуртожитках, стане зрозуміло лише після ухвалення остаточного рішення.

Спершу урядова коаліція розглядала ідею перевести на систему для прохачів притулку всіх українців із тимчасовим захистом, але ця ініціатива була відхилена через надмірну бюрократію та спротив місцевих органів влади. Основним аргументом прихильників реформи залишається низький рівень працевлаштування серед українців та необхідність посилити економічну інтеграцію.

Водночас у суспільстві активно поширюється недостовірна інформація. Наприклад, твердження про скорочення виплат до 196 євро не відповідає дійсності — це лише частина від загального пакету підтримки. Видання Bild, яке першим опублікувало такі цифри, пізніше виправило свою помилку. Тому ключове, що варто знати українцям: реформа не зменшує допомогу тим, хто вже перебуває у Німеччині, а встановлює новий порядок виплат лише для новоприбулих після 1 квітня.

Зміни у правилах соціальної підтримки, статусу перебування та умовах тимчасового захисту можуть викликати багато запитань у новоприбулих українців. Юристи Visit Ukraine надають фахові консультації з усіх міграційних питань: від оформлення документів і соціальних виплат до підтвердження статусу, працевлаштування та житлових процедур. Команда допомагає розібратися у складних ситуаціях, перевіряє індивідуальні кейси та супроводжує кожен етап взаємодії з німецькими установами.

Якщо вам потрібні точні відповіді, перевірена інформація та впевненість у своїх правах — зверніться за консультацією до наших фахівців на порталі Visit Ukraine!

Нагадаємо! Подорожі автомобілем Європою вимагають не лише карти маршрутів і заправленого бака, а й знання місцевих правил користування дорогами. У більшості країн ЄС для проїзду автомагістралями потрібна спеціальна е-віньєтка — цифровий документ, який підтверджує сплату дорожнього збору. Що таке дорожня віньєтка, як вона працює, у яких країнах потрібна та як оформити її онлайн — розповідаємо тут.