Європейці втомилися від українських біженців: як змінилися ставлення до переміщених осіб

Протягом трьох років війни ставлення Європи до українських біженців суттєво змінилося. Якщо на початку повномасштабного вторгнення переміщені особи зустрічалися з співчуттям та відкритими дверима, то зараз все частіше звучать заклики обмежити виплати та зменшити допомогу. Дізнайтеся, чому європейці починають переглядати своє ставлення до українців

Юридичні консультації з питань міграції

ОТРИМАТИ

З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українців знайшли притулок у країнах Європейського Союзу. Тоді Європа відкрила двері, запустила режим тимчасового захисту і запропонувала безпрецедентну підтримку тим, хто втік від війни. Однак через майже три роки ситуація змінилася. У країнах, які раніше демонстрували максимальну солідарність, все частіше лунають голоси невдоволення і втоми. Підтримка не зникла, але стала більш стриманою і прагматичною, а ставлення - менш однозначним.

У перші місяці війни європейці сприймали українців як справжніх біженців, які рятувалися від катастрофи, а не як мігрантів, які приїхали в пошуках вигоди. Це викликало співчуття і готовність допомагати, адже йшлося про людей, які пережили жахливі обставини. З роками, коли криза перестала бути тимчасовою і стала затяжною, настрій почав змінюватися. Питання соціальної допомоги, житла, інтеграції та зайнятості поступово вийшли на перший план, викликаючи невдоволення у частини місцевих жителів.

Чехія

У Чехії, одній з країн, що прийняли найбільшу кількість українців, громадська думка розділилася. Згідно з даними аналітичного центру STEM, більшість громадян як і раніше підтримують перебування українців, проте хочуть, щоб масштаби допомоги скоротилися. При цьому частина опитаних вважає, що Чехія не повинна більше приймати нових переселенців. Люди, близькі до ліберальних партій, частіше сприймають допомогу як моральний обов'язок, тоді як прихильники популістських і радикальних рухів вимагають обмежень і повернення біженців на батьківщину. Ці суперечності відображають не тільки політичний розкол, а й втому суспільства від тривалої невизначеності.

Німеччина

У Німеччині процес «втоми» проявився особливо чітко. Більше двох третин громадян виступають проти соціальних виплат українським переселенцям, а більшість вважає, що чоловіки призовного віку повинні повернутися додому. Німці відчувають зростаюче навантаження на систему соціального забезпечення, адже мова йде не тільки про житло і допомогу, але і про школи, медицину та інтеграційні програми. Для країни, яка вже має досвід масової міграції, нова хвиля біженців стала перевіркою на міцність, і ставлення до українців поступово стає менш емоційним, а більш розважливим.

Польща

Польща, яка в перші місяці війни стала символом гостинності, також переживає зміну настроїв. Якщо в 2022 році майже 90% поляків підтримували прийом українців, то сьогодні цей показник значно знизився. Багато хто вважає, що допомога стала надмірною і повинна надаватися тільки тим, хто працює і платить податки. На тлі економічного тиску і зростання внутрішніх соціальних запитів поляки все частіше говорять про необхідність перерозподілу ресурсів, і тема біженців поступово перетворюється на частину внутрішньополітичної дискусії.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Чому впав рівень підтримки українців в ЄС?

Причини цих змін лежать не тільки у фінансовій сфері. Війна, яка триває вже третій рік, зруйнувала відчуття тимчасовості. Люди в приймаючих країнах почали сприймати присутність українців як частину нової реальності, а не як короткий гуманітарний епізод. З'явилися втома і роздратування, особливо в тих регіонах, де навантаження на інфраструктуру стало відчутним. При цьому українці, які працюють, вчать мову і беруть активну участь у житті суспільства, продовжують викликати повагу — саме такі приклади підтримують довіру і співчуття.

Для самих українців це новий етап — від статусу «біженців» до необхідності реальної інтеграції. Європейські уряди поступово переходять від екстрених заходів до системної політики: тепер важливо не тільки допомагати, а й включати людей в економіку, освіту та соціальне життя. Це означає, що допомога може скорочуватися, а вимоги до самозабезпечення — зростати. У деяких країнах вже обговорюють, що пільги повинні надаватися тільки тим, хто працює або проходить мовні курси.

Незважаючи на очевидну втому, говорити про повний розворот Європи від України зарано. Більшість жителів ЄС все ще підтримують допомогу країні, що перебуває під обстрілом, але хочуть, щоб вона стала більш раціональною. Гуманітарна солідарність поступово поступається місцем прагматизму, а поняття «тимчасовий захист» перестає бути тимчасовим. Це природний процес — Європа адаптується до нової реальності, в якій війна затягнулася, а мільйони українців стали частиною європейського суспільства, нехай і мимоволі.

Нагадаємо! Більше трьох років українці живуть у країнах ЄС на правах тимчасового захисту через війну в Україні. Але вже зараз обговорюється план поступового завершення цієї програми до 2027 року, а також нові легальні шляхи для проживання, роботи та навчання. Дізнайтеся, що чекає на українців в ЄС після завершення тимчасового захисту і як підготуватися до нових правил.