Які країни не раді мігрантам: де в ЄС зараз найжорсткіша міграційна політика?

Жорсткі закони, закриті кордони, оскаржені права. Європейські країни одна за одною змінюють міграційну політику. Дізнайтеся, хто з них обмежує притулок, де ігнорують європейські норми, та які наслідки це може мати для майбутнього європейської єдності

Юридична допомога з міграційних питань для українців в Україні та за кордоном

ОТРИМАТИ

У 2024–2025 роках Європейський Союз стрімко змінює свій підхід до міграції. Хвиля політичного тиску, зростання популярності правих партій та суспільне невдоволення соціальними наслідками імміграції змушують низку країн ЄС шукати нові — часто радикальні — шляхи вирішення міграційного питання. 

Які держави сьогодні демонструють найжорсткіший підхід до біженців і прохачів притулку? Розбираємо далі у матеріалі.

Фортеця Європа: нова реальність міграційної політики в ЄС

Угорщина: піонер ігнорування міграційного права

Ще з 2015 року Угорщина, під керівництвом Віктора Орбана, фактично відмовилась від розгляду заяв на притулок. Біженці або повертаються до Сербії, або вирушають далі до інших країн ЄС. 

Європейський суд оштрафував Угорщину на 200 млн євро за порушення, але Будапешт залишається непохитним: питання імміграції тут вважають виключно справою національного суверенітету.

Польща: депортація як державна політика

Польща, зокрема під керівництвом прем’єра Дональда Туска, продовжує практику насильницького повернення мігрантів з кордону з Білоруссю. 

Нещодавно парламент ухвалив закон, який дозволяє ігнорувати право на притулок у певних випадках. Це суперечить міжнародному праву, однак польська влада виправдовує дії захистом від гібридної загрози з боку Кремля.

Фінляндія: національна безпека — понад усе 

Фінляндія ухвалила суперечливий закон, який дозволяє відмовляти у в'їзді біженцям з боку росії. Закон прямо порушує конституцію, однак був ухвалений більшістю парламенту під гаслом захисту національної безпеки. Такий підхід демонструє нову тенденцію: держави вважають міграцію елементом гібридної загрози, а не лише гуманітарним питанням.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Німеччина: правовий баланс на межі

Німецька прикордонна поліція отримала наказ відмовляти у прийомі нових заяв про притулок — за винятком крайньої необхідності. 

Цей крок суперечить європейським нормам, однак ХДС та інші політики посилаються на право держави діяти в інтересах внутрішньої безпеки. І хоча кількість заяв вже зменшується, сумніви щодо юридичної стійкості такого підходу залишаються.

Австрія: обмеження возз'єднання сімей

Австрійський парламент тимчасово зупинив дію правила про возз'єднання сімей. Хоча діють винятки для неповнолітніх, Відень наполягає, що нові заходи — відповідь на перевантаження соціальних інфраструктур, зокрема шкіл. 

Як і в Німеччині, уряд апелює до виключень, передбачених законодавством ЄС у разі загрози громадському порядку.

Австрійський канцлер Крістіан Стокер прямо заявив, що чинні правила притулку «не відповідають своєму призначенню», звинувативши їх у зростанні молодіжної злочинності й соціальному навантаженні на школи.

Австрія приєдналася до групи країн, які закликали до перегляду Європейської конвенції з прав людини в частині міграції. Уряд країни прагне отримати більше повноважень у справі депортації мігрантів, яких вважає загрозою.

Бельгія: максимально суворо в межах дозволеного

Новий уряд Бельгії діє жорстко, але формально в рамках європейського права. Самотнім чоловікам, які шукають притулку, не завжди надається житло. 

Пріоритет — мінімізація кількості нових заяв. Водночас Бельгія врахувала помилки попередніх років і нині фокусується на ефективності вже дозволених процедур.

Майже всі ці країни обґрунтовують свої дії міркуваннями безпеки, перевантаженням інфраструктури або «демографічним» аргументом. Водночас вони або прямо порушують європейські угоди, або використовують їхню гнучкість. 

Утім, така політика створює серйозну загрозу правовому порядку в ЄС і може призвести до фрагментації спільної міграційної політики.

Деякі країни прагнуть перегляд законодавства 

22 травня дев’ять країн ЄС, включно з Італією, Данією, Польщею, Литвою, Латвією, Естонією, Бельгією, Чехією та Австрією, підписали спільний лист до Ради Європи. Вони закликали до «нової розмови» щодо застосування Європейської конвенції з прав людини у питаннях міграції. У документі зазначено, що сучасне трактування норм обмежує суверенітет країн і стримує їх у питаннях безпеки.

Критики, однак, вбачають у цій ініціативі небезпечний прецедент. Професори-юристи та експерти з міграційного права попереджають, що такі заяви можуть підірвати незалежність ЄСПЛ і загрожують системі правових гарантій у Європі.

Що далі?

Очікується, що влітку 2025 року набуде чинності нова, суворіша політика притулку в ЄС. Вона передбачає пришвидшене повернення осіб, яким відмовлено в наданні статусу, та скорочення нових заяв. Проте вже сьогодні багато країн діють на власний розсуд, і Європейська Комісія поки що не демонструє готовності карати за це.

Експерти попереджають, що політична риторика може мати зворотний ефект: хоча кількість мігрантів скорочується, популістські заяви лише зміцнюють позиції крайніх правих сил. Усе це відбувається на тлі майбутніх виборів, де міграційна тема залишається політичним важелем впливу.

Політична хвиля, що охопила Європу, ставить під сумнів саму суть європейської єдності — засновану на правах людини, солідарності та повазі до права. І те, як ЄС відреагує на ці виклики, може визначити майбутнє Союзу.

Порада: якщо ви плануєте залишатися у Європі на законних підставах після завершення тимчасового захисту – проконсультуйтесь з міграційними фахівцями вже зараз. Юристи Visit Ukraine консультують щодо правил перетину кордону, оформлення документів у країнах ЄС, легалізації проживання за кордоном, а також інших міграційних питань. Звернення до професіоналів допоможе уникнути помилок у процесі легалізації, подачі документів чи зміни статусу перебування.

Нагадаємо! Уряд Чехії розглядає можливість припинення тимчасового захисту для українських біженців у разі укладення тривалого перемир’я в Україні. Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан заявив про плани посилити процедуру надання притулку та впровадити нові підходи до прийому ветеранів війни. Читайте, як це може вплинути на українців у Чехії у нашому попередньому матеріалі.