Або працюй, або бійся: Німеччина хоче скасувати соціальні виплати для 150,000 українців

Щомісяця більше 150,000 українців призовного віку отримують соціальні виплати в Німеччині. Це коштує німецькому бюджету більше ніж 1,3 мільярда євро на рік. Ця статистика викликала хвилю критики серед німецьких політиків. Дізнайтеся більше про те, як українське посольство реагує на очікувані зміни

Юридична допомога з питань міграції для українців в Україні та за кордоном

ОТРИМАТИ

У Німеччині розгортається гучна дискусія щодо соціальних виплат українським чоловікам призовного віку. Як повідомляє німецьке видання Bild, понад 150 тисяч таких українців отримують у країні соціальну допомогу, яка обходиться бюджету приблизно в 1,3 мільярда євро на рік. У відповідь на це представники німецьких політичних кіл закликають: або до війська, або на роботу.

Політичний тиск на переселенців

Особливо різко виступили представники консервативної партії "Християнсько-соціальний союз" (ХСС). Експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр публічно заявив, що ситуація неприпустима:

“Ця категорія осіб не має права на соціальну допомогу і повинна або працювати в Німеччині, або проходити військову службу в Україні.”

За офіційними даними, з початку повномасштабної війни до Німеччини прибули понад 304 тисячі українських чоловіків призовного віку, з яких 150 660 осіб досі отримують державну підтримку як переселенці. Середній розмір виплат — 882 євро на місяць, що включає базову допомогу, витрати на житло та додаткові потреби.

Дипломати України реагують

Українське посольство в Німеччині не погоджується з таким підходом. У коментарі для Bild українські дипломати зазначили:

“Було б неправильним звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або в ухиленні від мобілізації. Значна частина перебуває в Німеччині на законних підставах і зареєстрована у системі військового обліку.”

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Пропозиції з Польщі та Німеччини

На тлі загострення дискусії, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав перенаправити кошти, які зараз витрачаються на соціальну підтримку українських біженців, безпосередньо Україні. Цю ідею він озвучив на зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом:

“Недобре, що існує фінансовий стимул залишатися в Німеччині замість того, щоб чоловіки воювали на фронті, а жінки відновлювали податкову базу.”

Водночас міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер запропонував ввести окремий правовий статус для українських біженців, який дозволив би скоротити видатки на соцдопомогу та легше інтегрувати біженців у німецький ринок праці.

Зростаюче навантаження на бюджет

Проблема набуває актуальності на фоні загального зростання витрат Німеччини на підтримку біженців. Якщо у 2021 році на допомогу переселенцям і мігрантам виділили 5,9 млрд євро, то вже у 2024-му ця сума досягла 12,2 млрд євро — це понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).

Дискусія у Німеччині демонструє, що питання соціальних виплат для українських біженців стає не лише фінансовим, а й політичним. І хоча українські дипломати наголошують на законності перебування більшості чоловіків за кордоном, тиск з боку європейських політиків може призвести до зміни підходів щодо допомоги українцям у ЄС.

Оскільки ситуація змінюється, а остаточні формулювання законів ще не затверджено, українцям варто заздалегідь подбати про правовий захист. Щоб не залишитися наодинці з проблемою, українці можуть скористатися консультаціями міграційних юристів на платформі Visit Ukraine — це швидко, зручно і без бюрократії. Фахівці допоможуть зрозуміти нюанси законодавства та захистити ваші права за кордоном.

Нагадаємо! Тимчасовий захист у ЄС продовжено до 2026 року, але не всі українці можуть його поновити при в’їзді в ЄС або зміні країни надання статусу. Читайте, в яких країнах можливий повторний захист, які умови висувають держави та що робити, щоб уникнути відмови у нашому попередньому матеріалі.