Традиції святкування Великодня в Україні: цікаві факти та незвичайні обряди

В Україні Великдень це більше, ніж свято. Це глибокі традиції, стародавні обряди, кольорові писанки та душевне єднання родини. Дізнайтеся детальніше про унікальні українські великодні звичаї, цікаві факти й регіональні особливості, які збереглись до наших днів

Більше корисних новин у нашому Telegram-каналі

ПІДПИСАТИСЬ

Великдень — одне з найголовніших і найсвітліших свят у календарі українців. Це не лише релігійна подія, а й глибоко національне свято, пронизане символізмом, традиціями, обрядами та родинним теплом. 

Українська великодня культура вражає своєю різноманітністю — від освячення кошиків до співів гаївок, від вишуканих писанок до народних обрядів, що зберігаються з покоління в покоління.

Передвеликодній піст і підготовка

Святкування Великодня в Україні починається задовго до самої неділі Воскресіння Христового. Великий піст триває 48 днів і є часом духовного очищення, молитви та стриманості. У цей період віряни відмовляються від м’ясних, молочних продуктів та розваг. 

Останній тиждень перед Великоднем — Страсний — особливо важливий, а найурочистішим днем вважається Велика п’ятниця, коли згадують розп’яття Христа.

У цей час домівки прибирають до блиску, готують великодні страви, печуть паски та розписують писанки.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Великодній кошик: що обов’язково має бути

У суботу ввечері або в неділю вранці українці йдуть до церкви освячувати великодній кошик. У кошику зазвичай є:

Паска — традиційний великодній хліб, символ тіла Христа;

Яйця (писанки, крашанки) — символ життя та воскресіння;

Ковбаса, шинка — символ достатку;

Сир, масло, сіль — символи чистоти, сили та злагоди;

Хрін — знак сили духу;

Свічка — як символ світла Христового.

Кошик прикрашають вишитим рушником, квітами або барвінком, як символом вічності.

Писанки: справжнє мистецтво

Українські писанки — унікальне культурне явище. Кожен регіон має свої орнаменти й символіку. Наприклад, у Карпатах популярні геометричні мотиви, на Полтавщині — рослинні візерунки, а на Поділлі — зображення птахів. Розпис писанок — це ціла філософія, в якій закладено побажання здоров’я, щастя, захисту й миру.

Цікаво, що писанки раніше не їли — їх дарували як оберіг або клали в господарстві, щоб захистити дім і худобу.

Незвичайні обряди та регіональні особливості

Український Великдень має безліч яскравих народних елементів, які відрізняються в різних частинах країни:

Гаївки та веснянки — у Західній Україні молодь водить хороводи біля церкви після служби, співаючи пісні, що славлять весну та воскресіння.

Поливаний понеділок — у деяких регіонах, зокрема на Гуцульщині та Буковині, понеділок після Великодня — день жартів і обливань водою, що символізує очищення.

«Христосування» — давній звичай, коли кожен вітається словами «Христос воскрес!» і тричі цілує ближнього. Відповідь — «Воістину воскрес!».

Освячення пасіки — на Поліссі існує звичай освячувати бджолині вулики у великодній понеділок, просячи врожайного року.

Великдень у сучасності

Попри всі зміни часу, традиції залишаються живими. Молодь відроджує звичаї розпису писанок, у містах організовують великодні ярмарки, родини збираються разом у святковому колі. Особливої актуальності Великдень набув в умовах війни — як свято надії, віри у світле майбутнє та єдності.

Великдень в Україні — це не лише релігія, а душа народу. Це час, коли життя перемагає смерть, а світло — темряву. І навіть у найскладніші моменти — це свято любові, родинного тепла та вічної надії.