Мапа міграції Європи: хто формує нове обличчя континенту

Масова міграція є невід'ємною частиною сучасної європейської ідентичності та ключовим фактором її структурної трансформації, оскільки більше 39 мільйонів іноземців вже легально проживають в Європейському Союзі. Дізнайтеся, як розподіляються міграційні потоки в межах ЄС, яку роль відіграє натуралізація в інтеграції, чому міграція є структурною основою економіки та як український фактор впливає на демографічне майбутнє континенту

Європа стабільно утримує позиції одного з головних світових центрів міграції, що структурно трансформує континент. Згідно з даними Євростату, на території країн Європейського Союзу легально проживає понад 39 мільйонів іноземців, що становить майже 10% від загальної чисельності населення блоку.

Мозаїка європейської міграції та її географія

Розподіл мігрантів всередині ЄС залишається вкрай нерівномірним. Найвищий відсоток іноземців відносно загальної кількості мешканців фіксується у великих економіках Західної Європи: у Німеччині (14,5%), Бельгії (13,8%) та Іспанії (13,4%). Значні частки іноземного населення також спостерігаються в Італії (8,9%) та Франції (8,8%). Ще вищою є частка мігрантів у малих, відкритих економіках: Люксембург лідирує з приголомшливими 47% іноземців, за ним ідуть Мальта (28%) та Кіпр (24%). Водночас, у країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Польщі, Угорщині та Словаччині, частка іноземців не перевищує 3%. Серед усіх іноземців, які проживають у ЄС, приблизно третина є громадянами інших держав-членів, тоді як решта походить із країн поза межами Європейського Союзу, переважно це вихідці з Африки та Азії.

Натуралізація як інструмент інтеграції

Процес натуралізації набуває вирішального значення як інструмент соціальної інтеграції. У середньому, близько однієї третини іммігрантів у Європейському Союзі успішно отримали громадянство країни свого проживання. Найбільш активно цей процес відбувається у Франції, Іспанії та Нідерландах. При цьому натуралізація найчастіше відбувається серед вихідців з Африки (37%) та Азії (35%), тоді як громадяни ЄС рідше звертаються по неї, оскільки вже мають право на вільне пересування та працевлаштування. Наприклад, у Франції вже налічується 2,6 мільйона натуралізованих іммігрантів, що становить третину від усіх прибулих.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Міграція – структурна основа сучасної Європи

Міграція є не тимчасовим, а структурним явищем для Європи. Вона відіграє критичну роль у підтримці економіки, освіти, науки та соціальних систем у країнах із низьким рівнем народжуваності, таких як Німеччина чи Італія. У великих міських центрах, як-от Брюссель, Лісабон та Франкфурт, майже кожен третій мешканець є іноземцем. Іммігранти перетворилися на стабілізуючу більшість, яка не руйнує, а трансформує Європу, роблячи її більш відкритою, різноманітною та життєздатною. Без притоку мігрантів європейське суспільство неминуче старітиме та скорочуватиметься.

Український фактор у демографічному майбутньому Європи

Українська міграція, спричинена повномасштабною війною, стала ключовим демографічним чинником, що суттєво змінив Європу. Наразі під тимчасовим захистом у ЄС перебуває 4,3 мільйона українців, не враховуючи тих, хто вже отримав натуралізацію чи інший постійний статус. Після 2022 року українці стали однією з найбільших діаспор у Європі, наблизившись за чисельністю до турецької громади в Німеччині та марокканської у Франції.

Українці інтегруються в європейське суспільство швидше, ніж біженці з інших країн, демонструючи високий рівень участі на ринку праці, в освіті та волонтерстві. За оцінками експертів, цей потік мігрантів може додати кілька відсотків до ВВП Центральної Європи протягом наступного десятиліття. ЄС, продовжуючи тимчасовий захист до 2027 року, визнає цей фактор. За різними оцінками, від 40% до 60% українців можуть остаточно залишитися в Європі.

Майбутнє цієї міграції залежатиме від її циркуляційного характеру, що дозволить українцям вільно повертатися, інвестувати та ділитися набутим досвідом. Європа отримує нову енергію, а Україна – шанс на відродження, адже справжня відбудова починається з людей, які мають сили повертатися і творити.

Прогнози майбутнього міграції

За прогнозами експертів, до 2030 року імміграція може зрости на 21–44%, що відбудеться переважно за рахунок притоку населення з Африки, Азії та Східної Європи. Очікується, що до 2035 року міграція залишатиметься центральною рисою європейського розвитку. Таким чином, міграція є не проблемою, а шансом для Європи створити більш кероване, людяне та стійке суспільство.

Фото: Freepik