Як працює наш мозок: чому ми віримо фейкам і піддаємося колективній паніці, навіть якщо знаємо, що це безглуздо?

Фейкові новини — це не просто брехня, це справжня психологічна маніпуляція, яка впливає майже на всіх. Дізнайтеся, як працює наш мозок, чому ми схильні вірити неправдивій інформації та хто найбільше страждає від фейкових новин.

Оформіть медичну страховку, щоб почуватися максимально в безпеці

КУПИТИ

Те, що людина повірила у фейк – не свідчить, ані про рівень її освіченості, ані про рівень її критичного мислення. Пастка, у які потрапляють люди через дезінформацію, значно глибша та підступніша, ніж може здаватись, на перший погляд. Більш того, емоційний стан людини, рівень втоми та кількість внутрішнього ресурсу напряму впливають на те, як людина сприймає дезінформацію. 

Як працює наш мозок та психіка, чому ми схильні вірити фейкам, хто є найвразливішою до дезінформації групою населення та що впливає на наше сприйняття  – далі у матеріалі.

Чому ми віримо у фейки?

Раніше ми розповіли, скільки українців можуть відрізнити фейкову новину від правдивої та у яких соцмережах найбільше брехні. Але чому показники такі невтішні?

Попри те, що існує певна категорія людей, які більш схильні до того, аби вірити у фейки, у пастку брехні потрапляють практично усі без виключення. І, на жаль, гарна освіта чи високий рівень критичного мислення не є гарантією того, що мозок людини не поведеться на фейк. Адже значно більший вплив на сприйняття конкретної інформації має зовсім не те, яка саме це людина, а те, у якому стані вона перебуває. 

Більш того, ресурсний, емоційний та когнітивний стани населення – це те, на чому побудована вся медіаіндустрія та те, що вона успішно використовує не для, а проти людей. Так, усі маніпуляції й фейки зокрема, базуються на трьох складових:

● Частина правди;

● емоційне забарвлення, яке залучає людину та підвищує її вразливість;

● регулярне повторення та згадування для створення інформаційного шуму.

Хто більш схильний до впливу фейків?

Як ми зауважили раніше, найважливішу роль відіграє психологічний стан, а тому найбільш схильною до віри у фейки категорією людей, є ті, хто значно швидше та легше потрапляють у вразливий стан. Зокрема, це:

● Літні люди та діти;

● Люди з низьким рівнем критичного мислення та освіти;

● Емоційно нестабільні люди;

● Люди, які схильні вірити в авторитетів. 

Однак, важливішу роль тут грає те, що всі українці перебувають у перманентному стресі та страху, які, на жаль, грають на боці ворога. І як би ми не хотіли протистояти маніпуляціям – психіка та мозок працюють окремо, від свідомого, адже стан кожного українця наразі є вразливим.

Чому вплив негативних новин значно більший, ніж позитивних?

Так працює психіка людини, адже виживання – це її головна мета. А негативні новини ставлять під загрозу сам факт життя особистості. Так, негативно забарвленим новинам приділяється більше уваги, їх читають уважніше, намагаються знайти та оцінити безпосередній вплив на себе. Водночас позитивні новини не можуть викликати такого самого збудження психіки, як загроза виживанню.

Visit Ukraine у соцмережах: Telegram | YouTube | Instagram | Facebook | Twitter | TikTok

Чому люди піддаються колективній паніці та поширюють фейки, навіть не перевіривши їх правдивість?

Причина полягає саме у негативному забарвленні фейків. Тобто, людина не знає, правду вона прочитала, чи ні, але підсвідомий страх вже з’явився у її мозку. А переживати ці емоції на самоті – важко, а іноді навіть неможливо. Тому, щоб звільнитися від зайвої “енергії” та розділити з кимось внутрішню напругу – людина розповсюджує новину, яка ввела її у цей стан.

Чому люди вірять тому, що кажуть тарологи, астрологи та ворожки?

Для психіки, невизначеність – це також загроза виживанню, а тому “псевдоексперти”, які впевнено розповідають про майбутнє, дозволяють відчути трохи впевненості та позбутися тривожності. У короткостроковій перспективі це може бути навіть корисним, адже спосіб, у який людина змогла заспокоїти емоції та перестати нервувати не стільки важливий, як результат. 

Однак, важливо не впадати в ілюзії, та покладатися лише на офіційні джерела інформації. Наприклад, якщо мова йде про вибух на ЗАЕС чи іншу катастрофу, до якої людина має бути підготовленою заздалегідь та мати усе необхідне для збереження життя та здоров’я, – то вірити астрологу, який каже, що нічого не станеться та ігнорувати поради МОЗ – погана ідея.

Ми радимо не звинувачувати себе, якщо ви потрапили під вплив фейкової новини та відчули паніку, тривожність чи неспокій. Всі українці зараз вразливі до дезінформації, і на жаль, будуть залишатися такими ще певний час після закінчення війни. Набагато важливіше те, щоб ви могли вгамувати емоції та оцінити ситуацію ніби зі сторони, дослухатися до порад, які дають офіційні джерела інформації та не шкодили власному життю та здоров’ю. 

Якщо вам важко справлятися із впливом фейків, ви розумієте їх неправдивість, але не можете перестати нервувати, чи тривожно скупляєте купу продуктів та ліків, намагаючись створити хоч якусь впевненість у завтрашньому дні, – ми радимо вам звернутися до кваліфікованих спеціалістів, які допоможуть вам подолати паніку та страх. За посиланням ви знайдете 10 безкоштовних ресурсів для українців, які потребують психологічної допомоги.

Нагадаємо! За останній рік, понад мільйон українців були змушені шукати притулок в різних країнах. Зокрема велика кількість - це діти, які стикаються з проблемами, пов'язаними з навчанням у закордонних школах. Читайте, які фактори перешкоджають молоді в здобутті знань у нашому попередньому матеріалі.

Вас може зацікавити:

Visit Ukraine Donation – зробіть добру справу та важливий внесок в Перемогу України;

Visit Ukraine Tours – найбільша онлайн-база з турів Україною на будь-який смак;

Visit Ukraine Merch – обирайте патріотичний одяг та аксесуари з доставкою по всьому світу;

Visit Ukraine News – оперативно дізнавайтесь важливі новини та оновлення у нашому Telegram-каналі;

Cooperation – співпраця та рекламні інтеграції з проектами Visit Ukraine та Visit World.