Місто Енергодар, яке є домом для найбільшої атомної електростанції в Європі, наразі під окупацією. Дізнайтеся більше про місто та його життя в сьогоднішніх реаліях
Замовте брендовану продукцію Visit Ukraine та підтримайте Україну (доставка по всьому світу)
КУПИТИ
Місто-супутник або атомоград Запорізької АЕС може неабияк здивувати українців незвичайними фактами про своє заснування. На жаль, Енергодар сьогодні захоплений росіянами. Та жителі міста віддані Україні й роблять усе можливе, щоб ядерний шантаж не закінчився черговою катастрофою.
До вторгнення тут проживало понад 53 тисячі українців, а нині залишилося близько половини. Через небезпеку й тяжкі умови окупації українська влада одразу почала закликати містян виїжджати до безпечніших регіонів. Серед тих, хто залишився в місті, близько 6500 працівників ЗАЕС. Згідно з офіційними даними половина з них не уклали контакт з агресором.
Ми віддаємо належне жителям Енергодара, які виживають під російською окупацією, й хочемо розповісти історію цього міста.
Енергодар не одразу став містом
Енергодар почали будувати в 1970-х разом із Запорізькою ДРЕС (наразі теплоелектростанція). Таким чином, місто є одним з наймолодших в Україні.
Його почали зводити на місцевості, що мала назву Іванівські кучугури. Через природну особливість сільське господарство в регіоні було неможливими, тож спершу там побудували селище міського типу. Воно проіснувало два роки й не мало назви, і вже в 1972 році отримало назву Енергодар.
Майбутнє місто енергетиків активно розвивали: побудували школу й дитячий садок, згодом відкрили поштове відділення й торговий центр. У 1974 році в селищі функціонували медичні установи, а пізніше культурно-розважальні заклади, як от кінотеатр, спортивний комплекс і виставковий зал. Тобто за кілька років від закладення першого фундаменту в населеному пункті працювала вся критична й соціальна інфраструктура.
Проте Енергодар став містом згодом: лише в 1992 році, коли кількість населення досягла 50 тисяч, населений пункт отримав статус міста.
Атомну станцію почали будувати пізніше, ніж саме місто. Спершу завершили зведення ТЕЦ – у 1978 році, а будівництво ЗАЕС розпочали в 1980 році. До речі, зведення станції сприяло будівництву двох заводів: великопанельного домобудування й спеціальних будівельних конструкцій.
Цікавий факт: Запорізька АЕС на сьогодні є найбільшою атомною станцією в Європі.
Культурне життя міста
Міста, які навмисно будували, зазвичай не приваблюють туристів. Їхнє планування й архітектура є типовими, і нерідко такі міста схожі між собою.
За словами архітекторки Євгенії Губкіної, міста-супутники АЕС зводили без приватних секторів чи садових угідь, будували тільки багатоповерхівки. Усі вони – типовий приклад урбаністики в архітектурі.
Однак Енергодар особливий. Завдяки Каховському водосховищу в місті була набережна, якою насолоджувалися місцеві жителі.
До речі, не тільки прогулянками могли розважатись енергодарці. За часів СРСР у місті працював клуб, який з часом перетворили на кінотеатр. Там можна було не тільки подивитися фільми, а й пограти в ігрові автомати. Після здобуття Україною незалежності кінотеатр припинив працювати, проте в приміщенні розташували дитячу школу боксу.
Палац культури «Сучасник» відкрили в 1979 році й до окупації у 2022 році він був хабом творчих виступів, концертів і вистав. Також у приміщенні палацу працював музей Запорізької ТЕЦ. Додамо, що площа біля «Сучасника» була місцем, де містяни влаштовували мітинги на початку повномасштабного вторгнення.
Як бачимо, атомоград не просто місто з панельними багатоповерхівками, а осередок з насиченим культурним життям. Ми віримо, що після завершення війни, всі культурні заклади продовжать працювати.
Енергодар: дні в окупації
Енергодар разом із Запорізькою АЕС захопили росіяни в перші дні війни. Спершу жителі міста виходили на відкриті протести, проте українців з активною громадянською позицією почали викрадати. Наприклад, мера міста незаконно утримували понад 300 днів.
У лютому-березні 2022 року жителі Енергодара згуртували зусилля й готувалися до приходу окупантів. За свідченнями місцевих жителів усі працювали як єдиний механізм, адже кожен займався власною справою: від готування їжі до чергування на блокпостах.
На щастя у місті не було проблем з наявністю продуктів. Спершу фермери продавали вирощену продукцію, потім «бариги» привозили товари з Криму чи Мелітополя. З ліками ситуація була інша, адже в місті не працювали аптеки. Як наслідок – потрібні препарати містяни діставали через волонтерів чи знайомих.
З часом тиск окупації дався в знаки, й велика частина населення покинула місто. Більшість з тих, хто залишився, працювали на АЕС, тож їхня важлива робота не дозволяла виїхати з Енергодара.
Увесь час містяни живуть на пороховій діжці, адже ризик підриву ЗАЕС виник з початком війни. Те, що росіяни тримають на атомній станції військову техніку, нещодавно підтвердили фахівці МАГАТЕ. Наразі ситуація загострилась, адже розвідка й президент Зеленський повідомили, що росіяни розглядають сценарій атомного теракту. Будемо сподіватися, що катастрофа не настане, але радимо
дізнатися більше про ядерний шантаж і його наслідки для України.
Чи доцільно приймати йодид калію у разі аварії на Запорізькій АЕС, розповідаємо тут.
Кожен українець зі стриманим оптимізмом дивиться в майбутнє та вірить, що всі окуповані міста будуть звільнені. Тож не втрачаймо надію, що незабаром над Енергодаром замайорить український стяг.
Нагадаємо! У минулому матеріалі ми розповідали про Запоріжжя - надзвичайне місто, яке приваблює своєю красою. Детальніше про життя непохитного козацького міста - читайте
за посиланням.
Вас може зацікавити:
Visit Ukraine Donation – зробіть добру справу та важливий внесок в Перемогу України;
Visit Ukraine Tours – найбільша онлайн-база з турів Україною на будь-який смак;
Visit Ukraine Merch – обирайте патріотичний одяг та аксесуари з доставкою по всьому світу;
Visit Ukraine News – оперативно дізнавайтесь важливі новини та оновлення у нашому Telegram-каналі;
Cooperation – співпраця та рекламні інтеграції з проектами Visit Ukraine та Visit World.
.gif)
