Мобілізація в Україні: чому повістки почали масово розповсюджуватися на вулицях

Розповсюдження повісток для чоловіків військового віку не означає негайну відправку на фронт. Дізнайтеся детальніше, чому повістки масово розповсюджуються в громадських місцях в Україні та які наслідки загрожують українцям за неявку до військового комісаріату

Більше корисних новин у нашому Telegram-каналі

СЛІДКУВАТИ

В Україні в останні тижні все частіше можна почути, що представники військкоматів (і не лише) активніше почали роздавати повістки у громадських місцях, де спостерігається досить великий потік людей. Розбираємось, з чим це пов'язано і що кажуть військові.

Загальна мобілізація в Україні розпочалася 24 лютого 2022 року, коли російські війська вторглися до країни. У перші дні біля українських військкоматів вишикувалися черги охочих віддати борг Батьківщині та захистити свої сім'ї від агресора. Спочатку військкомати практично не вдавалися до роздачі повісток на вулицях та інших громадських місцях. Проте, останнім часом тенденція призову змінилася.

Зараз у мережі поширюється багато “інформації” про те, що повістки громадянам роздають на вулицях, блокпостах, торгових центрах та інших громадських місцях.

У військкоматах, своєю чергою, стверджують, що в країні продовжується планова мобілізація, а пожвавлення з роздачею повісток пов'язане з формуванням резерву та прагненням поставити на облік якнайбільше чоловіків. Оскільки про багатьох з них центри комплектування просто не мають інформації.

Чи законно вручати повістки у громадському місці?

Українське законодавство не визначає, де саме потрібно вручати повістки військовозобов'язаним громадянам.

Як пояснює начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач, повістку можуть вручити як вдома, так і на вулиці та у громадських місцях.

За словами Горбача, за допомогою процедури вручення повісток на вулицях Міноборони збирає та актуалізує дані про військовозобов'язаних. Він пояснює, що чоловіки практично ніколи самостійно не сповіщають територіальні центри комплектування про те, яку освіту вони здобули, куди переїхали, коли одружилися, розлучилися чи з'явилися у них діти.

Щодо можливої появи повісток у додатку “Дія”

У Мінцифри зазначають, що повістки в держдодатку не вручатимуть. Однак там може з'явитись електронний військовий квиток. Як його впроваджуватимуть і як працюватиме сервіс, поки що незрозуміло.

Повістка не гарантує відправлення чоловіків до армії. Кого тоді мобілізують?

Горбач зазначив, що зараз мобілізують тих, хто може працювати з новими зразками озброєння, які передають Україні західні партнери.

"Нам сьогодні потрібні фахівці як на нові зразки озброєння, надані партнерами, так і для поповнення втрат. Насамперед мобілізують особовий склад за певними обліково-воєнними спеціальностями", - наполягає Горбач.

За його словами, у більшості випадків громадяни сьогодні викликаються до територіальних центрів комплектування з метою уточнення військово-облікових даних. При цьому рішення про мобілізацію приймається після укладання медичної комісії щодо придатності до військової служби.

Не слід забувати, що під час загальної мобілізації призвати на військову службу можуть усіх військовозобов'язаних громадян України віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для відстрочення чи виключення з обліку. Відповідно до ст. 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, відстрочку можуть отримати, зокрема:

- заброньовані працівники (не всі професії);

- чоловіки з інвалідністю;

- батьки, які мають трьох та більше неповнолітніх дітей;

- батьки-одиначки;

- батьки дитини з інвалідністю та тяжкохворої дитини;

- батьки, які виховують повнолітню дитину з інвалідністю I-II групи;

- піклувальник дружини, батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю, чи тяжким захворюванням;

- опікун недієздатної особи чи людини з інвалідністю;

- чоловіки, які мають неповнолітню дитину, якщо їхня дружина проходить військову службу.

З повним списком можна ознайомитись тут.

Які повістки можуть роздавати українцям та які наслідки передбачені за неявку до військкомату?

Законодавство України передбачає чотири різновиди повісток, які можуть бути виписані військовозобов'язаним українцям.

1. Для уточнення облікових даних. Такі повістки вручають призовникам, щоб отримати відомості про його особу, сімейний стан, місце роботи або навчання, стан здоров'я та інші дані.

У разі неявки у військкомат за таким порядком передбачено адміністративну відповідальність, тобто штраф.

2. Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Такий порядок денний передбачає перевірку громадян на стан здоров'я для служби. До неї додається картка дослідження та медичного огляду, де після медогляду буде зазначено, чи придатний, чи ні військовозобов'язаний до служби.

За неявку – штраф.

3. Повістка-призов на строкову військову службу. Під час загальної мобілізації такі повістки не видають, оскільки заклику на термінову службу в країні не проводиться.

Однак у разі поновлення строкової служби за неявку до військкомату по такій повістці передбачено кримінальну відповідальність.

4. Мобілізаційне розпорядження. Якщо людина пройшла медичну комісію та визнана придатною для військової служби, їй можуть вручити мобілізаційне розпорядження. У документі згадується обов'язок з'явитися до певного призовного пункту протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

У разі неявки передбачено кримінальну відповідальність.

Отримання повістки та візит до військкомату не означає те, що військовозобов'язаного одразу ж відправлять на фронт. Варто пам'ятати, що армія потребує не тільки людей, які можуть фізично знищувати ворога, а й інших вузьких фахівців, у тому числі медиків, IT-шників і механіків.

Нагадаємо! Нещодавно український уряд затвердив нові правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі за кордоном. Про те, чи можуть чоловіки депортувати в Україну через мобілізацію, розповідаємо у нашому матеріалі.